На просторі, що займає декілька районів Херсонської області, переплелися людська дурість із людською мудрістю. Одні люди своїми руками перетворили тутешні степи на піщану пустелю. Інші, зупиняючи пісок, посадили тут найбільші у світі штучні ліси. Але найдивовижніше те, що мало хто з українців взагалі підозрює про наявність в країні пустелі, яку офіційно визнають найбільшою в Європі. На Херсонщині - найбільша в Європі пустеля. Це - Олешківські піски. Піски займають площу декількох районів Херсонської області. Тільки уявіть: 30 кілометрів із заходу на схід, та 150 з півночі на південь. Власне дніпровські піски займають площу 161,2 тис. га, а з навколишніми землями - 210 тисяч.
Справжня українська пустеля
Не Сахара, звичайно, але вражає. Кліматичні умови складні: влітку пісок нагрівається до 75 градусів - яйця можна смажити. А гарячі висхідні потоки, що йдуть від пісків, розгонять дощові хмари. Середньодобова температура влітку тут перевищує 40 градусів у затінку. Вода у металевих посудинах майже закипає.
Олешківські піски - біла пляма на мапі навіть для самих українців
Про Олешківські піски мало хто знає. Колись це була секретна територія - військовий полігон, на якому льотчики відпрацьовували влучність бомбометання (з 1953 до 1992 рр. українську пустелю використовували як полігон радянської стратегічної авіації).
Сотнями років Олешківські піски поглинали родючу землю, доки їх не спинили люди, створивши найбільші у світі штучні ліси. Пустеля таки зупинилася, завагалася й далі не посунула. Утім і свого не віддала.
Вражає!!!
Тут є місцини, що мертвіші за Аравійську пустелю, є оази, є напівпустельний ландшафт. У травні 2008р. шубовснули «аномальні» дощі та бархани вкрилися травою – шелюгою й піщаним вівсом, які, виявляється, є досить поживним харчем. Відтак на бархани прийшли зайці. За ними – вовки та лиси. Але це стосується «невеличкої» придатної для піших «прогулянок» ділянки у «якихось» 5 тисяч гектарів. А ще там є оазис. Справжній український оазис посеред справжньої української пустелі. В досить великому яру росте сосновий гайок, і навіть є озерце з чистою водою. Решта три чверті Олешківської пустелі – справжні Каракуми. І ці Каракуми так заміновані, що ніхто не наважиться туди носа поткнути. Проте найстрашніше в цій пустелі – піщана буря. За кілька секунд вітрисько здіймає таку кількість піску, що перестаєш бачити на відстані простягнутої руки. Сюди б іще верблюдів, жартують місцеві. Тоді б усе по-справжньому.
Зацікавило? Ви приголомшені?... Завжди мріяли побувати в пустелі?
Кажуть, що життя прожити – не поле перейти. А от перехід через Олешківські піски – єдину в Європі пустелю, що на півдні Херсонської області, – може видатися таким собі життям у мініатюрі, згорнутим в кілька годин потужних емоцій. Від ейфоричного відчаю до відчайдушної ейфорії. І повірте: стрибок у прірву на мотузці сторч головою – недолугий жарт порівнянно з піском, нагрітим до температури кипіння води. Надто коли у цей пісок потрапляєш босою ногою або просто поперед себе бачиш слід степової гадюки чи нору каракурта...
Торік у цих краях побував Президент. І вирішив дати Олешківськівським піскам статус національного парку. Нині херсонські чиновники готують усі необхідні документи. Коли це станеться - очікують на потік туристів з усієї Європи. А поки що ж вітчизняна пустеля - біла пляма на мапі навіть для самих українців.
